сторінка 125 гдз 4 клас українська мова Вашуленко Васильківська Дубовик 2021

Розв'язання:

4.
Маленька праця краща за велике безділля.
Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
Ранні пташки росу п’ють, а пізні сльози ллють.
Руки білі, але сумління чорне.

5.
Пряме значення
Переносне значення

Легкий мішок – важкий мішок
легке завдання – важке завдання
гаряча вода – холодна вода
гаряча суперечка – холодна суперечка
м’який хліб – твердий хліб
м’який характер – твердий характер
Тато несе важкий мішок з картоплею, а дідусь – легкий мішок.
З української мови сьогодні задали легке домашнє завдання, а з математики – важке.

6.
З великої хмари малий дощ буває.
Повний колос до землі гнеться, а порожній угору пнеться.
Мудрий не все каже, що знає, а дурний не все знає, що каже.

Що я знаю?
1. Прикметник – самостійна частина мови, відповідає на питання який? яка? яке? які? і називає ознаку предмета.
2. Прикметники змінюються за числами (веселий (одн.), веселі (мн.), за родами (веселий (ч. р.), весела (ж. р.), веселе (с. р.) та відмінками (веселий (н. в.), веселого (р. в.), веселим (Ор. в.).
3. Визначають число, рід і відмінок прикметника в реченні по іменнику з яким він зв'язаний (з веселим хлопчиком (одн., ч. р., Ор. в.), веселої дівчинки (одн., ж. р., Р. в. ), у веселого кошеняти (одн., с. р., М. в.), веселих малюків (мн., Р. в.)).
4. Прикметники з основою на твердий приголосний у називному відмінку однини мають такі закінчення: у чоловічому роді – -ий, у жіночому – -а, у середньому – -е. У родовому відмінку : ч. р. і с. р. – -ого, ж. р. – ої. У давальному та місцевому відмінках: ч.р. і с.р. - -ому, ж. р. - -ій. В орудному відмінку: ч. р. і с. р. - -им, ж. р. - .-ою. (вірний, вірного, вірному, вірним, на вірному, на вірнім, вірна, вірної, вірній,
вірну, вірною, на вірній).
5. Прикметники з основою на м’який приголосний у називному відмінку однини мають на письмі такі закінчення: у чоловічому роді – -ій, у жіночому – -я, у середньому – -є. У родовому відмінку: ч. р. і с. р. – -ого, ж. р. – ої. У давальному та місцевому відмінках: ч.р. і с.р. - -ому, ж. р. - -ій. В орудному відмінку: ч. р. і с. р. - -ім, ж. р. - -ою. Букви і, я, є позначають м’якість попереднього приголосного звука основи (цінний, цінного, цінному, цінний, цінним, на цінному; братня, братньої, братній, братню, братньою, на братній).
6. Форми прикметників утворюються за допомогою суфіксів –ш-, -іш- та префікса най- (красивий, красивіший, найкрасивіший).
7. У суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк- завжди пишемо знак м’якшення. Перед суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк- приголосні також можуть пом’якшуватися у вимові, проте знак м’якшення після них не пишеться: уманський, селянський. Але м’якість звука [л'] перед суфіксом -ськ- позначають знаком м’якшення: сільський, польський, подільський.