сторінки 171-172 гдз 8 клас українська література Авраменко О. М. 2021

Розв'язання:

1. Прочитайте подані рядки.
«Я на базар завтра не поїду, та й не переробився вдень, обурини возив.
Інші, ледь розвидніється, до міста почимчикують, дати перепочинок треба…»
Ці думки належать
А Степанові
Б підпаскові
В Шепталові
Г завфермою


2. Установіть послідовність поданих уривків.
4 – А «Шептало ступив кілька кроків, гепнувсь у грязюку й покотився по дорожній хлюпавці. Коли звівся на ноги, уже не був білим конем; до ранку земля підсохне, обсиплеться, і він стане таким же сірим, яким був досі».
2 – Б «“На мене вкаже, обов’язково на мене”, – думав полохливо, про всяк випадок, щоб прикрість не була несподіваною, хоча напевно знав, що Степан його не потривожить».
1 – В «Хлопчак наблизився до загорожі та хвацько стрельнув батогом, аж луна прокотилась од клуні, що на краю села, і сивою гадючкою повислакурява».
3 – Г «Хлопчак відсахнувся, у грізнім подиві занімів Степан, а Шептало легкоопустився на передні ноги, збив копитами сипкий пісок, перестрибнув рів і помчав через гусячу царину в лугову синь»
1 – В, 2 – Г, 3 – Г, 4 – А


3. Установіть відповідність.
1 голобля – Г одна із двох жердин, прикріплених кінцями до передньої частини воза, у які запрягають коня
2 двоколка – Ґ візок на двох колесах
3 сириця – Б недублена шкіра, оброблена жировими речовинами, які роблять її дуже міцною та еластичною
4 чвал – А швидкий біг навскач; галоп
1 – Г, 2 – Ґ, 3 – Б, 4 – А

4. Знайдіть і прочитайте рядки, у яких ідеться про особливі стосунки коня Шептала й Степана. Прокоментуйте подані їхні характеристики. «Він, Шептало, кінь особливий, кінь білий…»
«Степан що: маленький чоловічок, навіть не білий, а якийсь землисто-сірий, з брудними, корявими ручиськами».
Хоч Степан і маленький чоловічок, але розуміє, що Шептало – кінь особливий, не тільки за мастю, але за характером, норовом, духовністю. Так склалося, що кінь опинився у такому оточенні, де йому не зручно, бо погляди не такі, як у сірої маси коней. А Степан це чітко розуміє, що тварина страждає і тому ставиться до нього прихильно, з порозумінням. Тому між ними стосунки особливі.


5. Поясніть значення фразеологізму біла ворона. Чи можна коня Шептала назвати білою вороною? Чи доводилося вам зустрічати в житті білих ворон? Чи змінилося ваше ставлення до таких людей після прочитання оповідання «Білий кінь Шептало»?
Біла ворона – відмінність, тобто не такий, як всі: форма, окрас, погляди та вчинки. Саме до Шептала можна застосувати цей фразеологізм (за мастю), але якщо розглянути ситуацію до кінця, то – ні! Шептало, отримавши можливість – змінити своє життя, повернувся до сірої буденності. Він не борець.


6. Чому тварина (кінь) в оповіданні викликає більше симпатій, аніж людина?
Кінь зміг пристосуватися до умов свого життя, бо у неволі краще зробити вигляд, що підкорений, ніж постійно бути битим, мати рани, які не гоються, важко працювати. Шептало «співпрацював» з конюхом, а конюх його піджалював. Кінь знайшов для себе компроміс.


7. Як українці здавна ставилися до коней (у часи Русі-України, козаччини й пізніше)? Чи змінив науково-технічний прогрес ставлення сучасників до тварин, зокрема й до коней?
У часи Русі – України кінь мав два напрямки: для козака – бойовий друг на полі бою, а для працівника землі – друг – помічник у полі. З приходом науково-технічного прогресу прийшли зміни: коні у зоопарку, в кінно-спортивній школі, для прогулянок та інколи у господарстві. До коней ставляться у таких закладах добре, їх готують до змагань, тренують, коні допомагають у реабілітації з ураженням центральної нервової системи. Хоч зміни і прийшли, але не на гірше, кінь все одно має попит, є другом та помічником.


8. Чому, на вашу думку, кінь Шептало повертається наприкінці оповідання до свого господаря?
Шептало втратив віру у краще майбутнє, він звик до Степана, пристосувався до табуну, навчився манерам та вчинкам сірої маси, мав постійну їжу за свою працю.. Коли опинився на волі, не знав, що з нею робити. Наче і зрадів, але перші почуття ейфорії минулися – кінь викачався у багнюці і повернувся.Неволя внесла свої зміни – кінь до неї звик, зрадив собі.


9. Пригадайте, що таке алегоричний образ (алегоричний образ крил у поемі Л. Костенко «Чайка на крижині»). Розкрийте алегоричність образу коня Шептала.
Алегоричний образ – спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями та характерними ознаками приховуваного. Кінь Шептало – це образ людини, що виділяється в соціумі своєю неординарністю. Та саме ця унікальність водночас гнітить людину, і вона намагається злитися із сірою масою, принижує себе, стає пересічним індивідом, не виявляє своїх надзвичайних якостей.


10. Визначте ідею оповідання «Білий кінь Шептало».
Ідея: возвеличення гармонії, яка простежується у взаємостосунках людини і світом тварин. Але друга, прихована: людині важко залишатися індивідуальністю під натиском влади.

11. Поміркуйте над вибором і постановкою розділових знаків в епіграфі до оповідання «Білий кінь Шептало». З’ясуйте, що таке авторська пунктуація.
Авторська пунктуація, яка є важливим елементом не лише пунктуаційної системи тексту, а й семантичної, традиційно визначається як нерегламентована пунктуація, не закріплена правилами, тобто така, що являє собою різноманітні відхилення від узвичаєних загальномовних пунктуаційних норм.
Завдяки авторській пунктуації ми зосереджуємо увагу на образі коня, йщго внутрішньому станові та думках.


12. Поміркувавши над поданими рядками, висловте під час дискусії свою думку. Чи краще й надалі Шепталові було «прикидатися сіреньким і покірненьким»? «Головне, щоб він, Шептало, знав про свою білизну, а про чуже око краще залишитися колишнім».
З якою метою Шептало прикидався покірним та на який час? Якщо для того, щоб підготуватися для втечі, тоді так й треба було робити. Але ж цього не відбулося, про свою «відмінність» знав лише Шептало, він проявив слабкість, безсилля, байдужість. Навіщо тоді були такі зусилля? Люди виправдовують свої вчинки – свою байдужість, інколи саме так, як кінь Шептало.


Д/З
Випишіть з оповідання В. Дрозда «Білий кінь Шептало» 7-10 фраз, які навчають бути особистістю.
Він дорікав собі за відсутність гордості, але тепер, серед пустинного темного лугу, ця довірливість була бажана й приємна.
Здивований, він перечекав, не рухаючися з місця, щоб не скаламутити воду, поки небо знову засвітилося, і знову побачив свою чисту, прекрасну білизну.
Молотив копитами теплуваті хвилі, бризки смачно лоскотали губи.
Шептало шурхнув у глибінь і поплив, оглушений плескотом, пінистим виром, що зчинився навколо нього. Шептало не стримавсь і побіг, перечіплюючись об кореневища верболозів, грузнучи в піску та задихаючись од незнаної досі, нестерпної, та все ж солодкої спраги, яку вільно було вгамувати живою, а не іржавою водою. І він рвонув понад берегом, по мілині. Потім вони до самого вечора паслись удвох на лісових галявинах і просіках, і мати розповідала про гордих білих коней – його дідів і прадідів (...)
Раптом з болісною ясністю, як ніколи досі, відчув свою неволю. Йому ще ніколи в житті не бігалося так легко. Білий кінь задер голову, сп'яніло заіржав, не в силі стримати буйної радості.