сторінки 26-27 гдз 8 клас українська література Авраменко О. М. 2021

Розв'язання:

1. Прочитайте рядки.
Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі,
Заплакала Марусенька
Свої ясні очі.
В уривку наявний художній засіб
А персоніфікація
Б порівняння
В гіпербола
Г епітет


2. Установіть відповідність.
Назва пісні Уривок
1 «Ой не ходи, Грицю» – Б «У неділю рано зілля копала, А у понеділок переполоскала...»
2 «Віють вітри, віють буйні» – А «Єсть же люди, що і моїй Завидують долі...»
3 «Засвіт встали козаченьки» – Г «Прийми ж мою Марусеньку, Як рідну дитину».
1 – Б, 2 – А, 3 – Г
Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа».


3. Установіть відповідність.
Назва твору Провідний мотив
1 «Ой не ходи, Грицю» – Б помста через зраду
2 «Віють вітри, віють буйні» – Г туга за коханим
3 «Засвіт встали козаченьки» – А проводи сина в похід
1 – Б, 2 – Г, 3 – А


4. З яких джерел ми знаємо про пісні Марусі Чурай?
Життєпис Марусі Чурай складено за її творами та на основі переказів, легенд, усних спогадів її сучасників, записи яких не збереглися.

5. Розкажіть про життя Марусі Чурай.
Під час Національно-визвольної війни українського народу проти польської шляхти під проводом Б. Хмельницького 1648 р. в складі Полтавського полку служили Іван Іскра й Грицько Бобренко. За переказами, Маруся чекала з війни Гриця, проте той скорився волі матері й одружився з Галею. Ображена Маруся його отруїла, за це її засудили до смертної кари, але перед стратою Іван Іскра встиг принести помилування від гетьмана. Згодом Маруся померла від туги, залишивши нам у спадок свої безсмертні пісні.


6. Згадайте, що таке сюжет художнього твору. Скажіть, що допомагає в пісні «Ой не ходи, Грицю» рухати сюжет.
Сюжéт – різновид наративу, сукупність подій у художньому творі, пов'язаних причинно-наслідковими зв'язками, що розкриваються в певній послідовності. Сюжет є трансформацією фабули, котра містить події в логічній та часовій послідовності, тоді як в сюжеті ця послідовність може порушуватися. Часова послідовність – перерахунок днів тижня, що було кожного дня.


7. Коротко перекажіть зміст пісні «Засвіт встали козаченьки», використавши різні інтонації для відтворення реплік у діалозі.
Козаки зібралися у похід. Заплакана Маруся їх проводжає. Заспокоєння Марусі козаком. Проводи матір’ю сина у похід. Розмова матері і сина про повернення. Обіцяти син не може повернутися рано. Прохання сина до матері про турботу за Марусею. Відмова матері.


8. Чому, на вашу думку, у пісні «Засвіт встали козаченьки» так багато слів із зменшено-пестливими суфіксами?
Для української мови характерне широке вживання зменшувальних форм, причому не тільки у фольклорі, де димінутив часто є засобом вираження художньої мови (козаче́ньки, се́рденько, лебі́донька), а й у побуті, особливо у материнській мові до дітей, у стосунках між закоханими, родичами. Найчастішим випадком вживання димінутиву є зменшувальні форми власних імен (Марусенька).Використання зменшувальної форми іноді допомагає яскравіше передати ознаки предмету.


9. Хто є оповідачем у пісні «Віють вітри, віють буйні»? Поміркуйте, чому в ній для передавання почуттів використано саме монолог.
Лірична героїня (авторка). Розмовляючи із собою героїня розкриває повністю свої почуття до коханого, виливає тугу свого серця.


10. Назва художнього твору зазвичай передає його тему й головну думку. Чи відбувається це з назвою пісні «Віють вітри, віють буйні»?
Назва цілком передає тему, думку, душевний стан героїні. Дівчина турбується про нареченого, у неї болить за ним душа, серце кроїться на частини. У душі віють вітри буйні, нагоняючи неспокій та переживання.


11. Намалюйте словесний портрет Марусі Чурай, використавши репродукцію картини І. Рєпіна «Українка біля тину» (с. 23).
Маруся Чурай- дівчина, яку знає вся країна! Яка ж вона із себе? Чепурна та вродлива, нескорена та вільна, закохана, але сумна через своє кохання, зраджена та невипечена вогнем. Як і всі українки дівчина одягнена у вишивану сорочку, на шиї – дукати та намисто, плахта червоного кольору підперезана яскравим паском, у руках дівчина тримає хустку. Голову уквітчує вінок-шнур у вигляді тоненької яскравої стрічки, яку пов'язували навколо голови і закріпляли ззаду, стримуючи розпущене волосся. А по шиї Марусі в’ються різнокольорові стрічки. Дівчина у задумі, її очі не світяться щастям, не грає посмішка на обличчі, тільки погляд несе ще у собі життя…

12. Пригадайте, що таке балада як літературний жанр. Проведіть невелике дослідження пісні «Ой не ходи, Грицю», щоб виявити в ній ознаки балади.
Бала́да – жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового характеру з драматичним сюжетом. Первісно – танцювально-хорова пісня середньовічної поезії Західної Європи з чіткою строфічною організацією.
• Ой не ходи Грицю – балада, бо ліро- епос на соціально- побутовий драматичний сюжет. Кількість персонажів обмежена, невелика кількість персонажів; зосередження уваги на моральних проблемах – зрада Грийя, помста Марусі;напружений сюжет – Маруся - Гриць;присутність оповідача; використання діалогів і повторів;


2. Переглянувши в інтернеті матеріал «Невигадані історії», підготуйтеся до усного переказу найцікавіших фактів із життя Марусі Чурай (за бажанням).
Маруся Чурай походила з козацького роду
Батько Гордій Чурай був полковим осавулом, запальним та відважним, і страчений у Варшаві після битви проти поляків, коли Марусі ледь сповнилося 13 років. Гордія вважали народним героєм, а до вдови та доньки ставилися з великою шаною.
Марусю вважали дуже вродливою
Письменник середини XIX сторіччя Олексій Шкляревський у нарисі “Маруся Чурай, малоросійська співачка” так описував дівчину: «Дрібненька (тобто невелика на зріст, трохи худорлявенькая, мініатюрна складена), струнка, як струна, з маленьким, але рельєфно окресленим під тонкою вишитою сорочкою бюстиком, з маленькими ручками і ніженьками. з привітним виразом ласкавого, матового кольору, засмаглого личка, на якому виступав рум’янець, з карими очима під густими бровами і довгими віями…
Голівку дівчини покривало розкішне, чорне як смола, волосся, заплетене ззаду в густу широку косу до колін. Чарівність дівчини довершував маленький ротик з білими, як перламутр, зубками, закритий, мов червоний мак, рожевими губками… Але при цьому у Марусі було круте, трохи випукле гладеньке, сухе чоло і трохи дугоподібний, енергійний, з горбинкою ніс».
Маруся Чурай склала понад 40 пісень
Власне, завдяки цьому вона стала знаною не лише на Полтавщині, а й серед простого українського люду. За переказами, вона віршувала і наспівувала просто у розмові, і її рядки вмить підхоплювали інші – молодь, козаки, селяни. Її найвідоміші пісні: “Засвистали козаченьки”, “Віють вітри, віють буйні…”, “Сидить голуб на березі”, “Зелененький барвіночку”, “Нагороді верба рясна”, “Котилися вози з гори”, які досі співають в народі.
Нещасливий любовний трикутник
Марусю без тями кохав Іван Іскра – син гетьмана Якова Остряниці, а вона сохла за Григорієм Бобренком, сином полкового хорунжого. Навіть потайки з ним заручилася, що у перекладі на наші часи означає – віддалася.
Чотири роки Маруся чекала його з війни, а після повернення дізналася про його зраду. Начебто під впливом матері Гриць одружився із донькою заможного осавула Галею Вишняківною.
Маруся страждала, злягла і хотіла втопитися, але від самогубства її врятував закоханий Іван Іскра. Однак хлопець не зміг запобігти іншому відчаю дівчини. За переказами, незабаром Маруся побачила на вечорницях молоде подружжя і не витримала. Знайшла спосіб закликати Гриця на перемовини, зварила отруйне зілля – собі, щоб накласти руки, якщо він не прийде.
Марусю судили за навмисне вбивство
Дівчину приговорили до відсічення голови. Але від страти дівчину знову врятував закоханий Іван – він привіз грамоту Богдана Хмельницького про помилування.
Документ досі зберігається у матеріалах козацького законодавства XV-XVII ст. у Центральній науковій бібліотеці АН України. Написано в ньому наступне: «В розумі ніхто не губить, кого щиро любить. Отже, і карати без розуму не доводиться, а тому наказую: зарахувати голову полтавського урядника Гордія Чурая, відрубану ворогами нашими, заради чудових пісень, що вона їх складала. Надалі ж без мого наказу смертних вироків не здійснювати. Марусю Чурай з-під варти звільнити». Втім, це не продовжило життя народній співачці.
Маруся Чурай померла у 28 років
Справжня причина її смерті так і залишилася загадкою. Одні джерела вказують, що Маруся у в’язниці підхопила сухоти і після звільнення дуже хворіла, що й призвело до смерті. Інші джерела свідчать про кількарічну покуту в монастирі, куди Маруся відправилася після суду, аби замолити свій гріх. Начебто її поховали у Полтаві.
Завдячуючи бухгалтеру
Половина пісень Марусі Чурай дійшла до наших днів завдяки невідомому бухгалтеру на прізвище Селегень. Він записав їх у рукописний альбом ще у 1853 році з припискою, що пісні ці створенi “Марусею, дочкою бравого полтавського урядника Гордія Чурая». Серед них були: “Засвистали козаченьки”, “Віють вітри, віють буйні…”, “Сидить голуб на березі”, “Зелененький барвіночку”, “На городі верба рясна”, “Котилися вози з гори”, «Шумить-гуде дібровонька».
Авторству Чурай приписують також відому пісню “Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці” саме після трагічної події і вбивства коханого.