сторінки 104-105 гдз 8 клас українська література Авраменко О. М. 2021

Розв'язання:

1. Слова «...Ви чорта не боялися, а протокола боїтеся» Герасим Калитка адресує
А Бонавентурі
Б Романові
В Жолудю
Г Савці


2. У неділю Герасим Калитка застав з окрайцем хліба
А Савку
Б Клима
В Мотрю
Г Романа


3. Установіть відповідність.
1 конфлікт – В момент найвищого емоційного напруженняв сюжеті твору
2 ремарка – Д авторські пояснення щодо умов і часу дії,зовнішнього вигляду дійових осіб
3 репліка – Б відповідь або заперечення, зауваження однієї дійової особи іншій у діалозі
4 ява – А частина твору, пов’язана з появою на сцені або виходом із неї дійової особи
1 – В, 2 – Д, 3 – Б, 4 – А


4. Для чого призначені драматичні твори? Поміркуйте, чому театри називають драматичними.
Дії відбуваються на сцені, є декорації, музичний супровід.

5. Що таке драматичний твір? Назвіть його ознаки.
Драматичний твір – це літературний твір, побудований на основі дії персонажів та їхніх висловлювань у діалогах, монологах і полілогах. Поведінка героїв часто зазначена в ремарках.


6. Що таке трагікомедія? Що в неї спільного й відмінного з комедією та трагедією?
Трагікомедія – різновид комедії; драматичний твір, у якому поєднані ознаки комедії та трагедії; під час комедійного конфлікту відбуваються трагічні події. Драматичні твори й призначені здебільшого для постановки на сцені, проте їх використовують і для читання.
Комедія (з грецьк. пісня, весела процесія) – драматичний твір, у якому засобами гумору й сатири відображено смішне, висміяно негативні явища й риси людського характеру.
Трагедія – драматичний твір, що ґрунтується на гострому, непримиренному конфлікті особистості, яка прагне максимально реалізувати свій творчий потенціал, з неможливістю його втілення в життя. Часто, потрапивши в безвихідь, герой трагедії гине.


7. Знайдіть і випишіть у зошит приклади ремарок (2-3) з дії другої трагікомедії. Яку роль вони відіграють?
Ремарка (із фр. спостерігати, відмічати) – авторські пояснення в драматичному творі щодо умов і часу дії, зовнішнього вигляду, жестів, міміки дійових осіб. Саме в ремарках міститься авторська характеристика й оцінка подій і героїв.
Герасим (злякано). А ти почім знаєш?.. А тобі яке діло?
Герасим. Ага! То ти про це? (Набік.)
Герасим. Я тебе як плюну!.. (Заміряється її вдарить.)


8. Прокоментуйте стосунки Герасима Калитки та Параски. Із чого видно, що він грає на публіку, удаючи повагу й любов до своєї дружини?
Гра на публіку:
Герасим. Іди, Парасю, по своєму ділу, а в нас своє.
Реальність:
Параска. Нехай же тілько Роман жениться на Пузирівні – не буде їй пресвітлої години: я її заїм.
Параска. А бодай ти пропав зі своїми кіньми разом.
Герасим. Параско! Не лайся, щоб я, часом, ради неділі не дав тобі по потилиці. Параска. Бий, бодай тобі руки посохли! І ззамолоду із синяків не виходила, бий і на старість! У! Харциз – коняку жаліє, а жінку бити збирається. Тьфу! Герасим. От же вдарю!
Параска. Бий, бий, я не тікаю! Герасим. Ах ти ж відьма чортова, то ти оце мене дратувать заходилася, та я... (Кидається на Параску, хватає за очіпок.


9. У чому виявилася скупість Герасима Калитки?
Не дає наймитам їсти хліба, не дав обіцяної спадщини коли одружував з Пузирем свою дитину, не дає жінці їздити на конях до церкви.


10. Знайдіть і прочитайте комічні епізоди в дії другій трагікомедії.
Герасим. Бійся бога! Хіба ти з’їси до обіда пів хліба? Клим. Атож! Бога треба бояться, щоб не з’їсти до обіда пів хліба.
Герасим. Одріж собі скибку, подавися ти нею, а то однеси назад.
Клим. Поживишся скибкою, як собака мухою. (Пішов.)
Герасим (до копача). Така з’їжа, така з’їжа, що й сказать не можна! Повірите: з млина привезуть пуд тридцять борошна, не вспієш оглянуться – уже з’їли. Настане день, то роботи.
Параска. Та я ж цілісінький тиждень на ногах і роблю не покладаючи рук. Герасим. То – ти, а то – коняка... Ти собі робиш, а коняка тобі. Та й знову – робота до роботи не приходиться. Хіба ти борону або плуга тягаєш? От якби ви вдвох із Мотрею крумера попотягали – то інша річ... Не дам коней. Пожалій скотину раз, вона тобі послуже десять раз... Іди пішки, господь прийме твої труди й дасть тобі здоров’я.
Параска. Та чи ти ж із розумом? Усяке знає, що ми хазяїни неабиякі, а я буду тьопаться стільки світу пішки до церкви.
Герасим. Отож-бо і є, що хазяїни, і кожний скаже, що це по-хазяйськи: скотинка одпочива, а хазяйка пішки. Іди, іди, Параско, пішки. Бог прийме твої труди... а коні одпочинуть – завтра робота...
Параска. Сором людям в очі дивиться! Та ми ж пішки поспіємо на шапкобрання. Так буде, як у ту неділю: люде із церкви, а ми в церкву.
Герасим. Не мніться, то поспієте й на херувими... а коней гріх ганять у неділю.
Параска. А бодай ти пропав зі своїми кіньми разом.

11. Доведіть на конкретному прикладі з твору, що мова дійових осіб є яскравим виражальним засобом.
Савка. А як казначей не прийме та протокола зроблять, га?
Герасим. Е, куме, Ви чорта не боялися, а протокола боїтеся
Савка. Отож-бо і є, що чорт не такий страшний, як його малюють, а протокол...
Герасим. Дурниця! Скажете, що Ви продали незнакомому чоловікові воли й між іншими грішми взяли й ці, а я посвідчу, що іменно так, то й край.
Савка. Добре, їду! Тілько договір краще грошей! Скілько Ви мені дасте, як купите?
Герасим. А скілько хочете?
Савк а. Скілько? Від кожної тисячі, що купите, мені сто карбованців.
Герасим. Багато буде. Я ж таки буду гроші свої крівні терять, а Ви тілько поміч мені дасте. Візьміть п’ятдесят від тисячі.
Савка. Ні, куме! Коли вже труситься, то хоч знать за віщо.
З діалогу видно, що кожен хоче брехливим шляхом збагатіти, боїться потрапити до в’язниці, але жадібність перемагає жах.


Д/З
Прочитайте трагікомедію І. Карпенка - Карого «Сто тисяч» до кінця. Випишіть не зрозумілі для вас слова в зошит
1. Підстовба (діал.) – деталь плуга.
2. Горниця (розм.) – гарно прибрана кімната.
3. Голяк масті, чирва світить! – каламбур із термінів, що стосується гри в карти: голяк – убога людина, масть – один із чотирьох розрядів у колоді карт, чирва – масть у
картах – червоне серце; тут образно: біднякові скрізь невдача.
4. Застольна – місце для прислуги.